Аспекти журналістської професії - реферат

Аспекти журнальчикістської професії

Зміст

Вступ

1. Если стіл 100є круглим

2. Вміння бачити те, чого не помічають інші

3. Народження теми

4. Корисна містифікація

5. Знання, знання і ще раз знання

Висновки

Перечень використаної літератури


Вступ

За базу визначення творчості можуть братися різні фактори: предмет, итог, процес, суб'єкт, способ творчості. Саме цим объяснюється різноманітність дефініцій творчості. Проте в більшості визначень ідеться про Аспекти журналістської професії - реферат творчість як діяльність з вироблення, розробки винаходів, реалізації художньо-естетичних задумів, планів, розв'язання соціальних і теоретичних заморочек, як наукове відкриття та ін.

Творчість як розвиток виявляється лише через різні форми людської діяльності, вона властива лише суспільно-історичній істоті – людині. Починаючи з самих витоків людського суспільства, його історії ставлення Аспекти журналістської професії - реферат людини до світу має універсальний, діяльнісний нрав. Ця діяльність, з 1-го боку, виконує функцію виробництва мозгов життя, з іншого –є предметом життєвого інтересу сама по собі. Отже, конституюючою основою творчості є її взаємодія і взаємовідношення з діяльністю. В переважній більшості концепцій творчість розглядається як певна форма, атрибут діяльності Аспекти журналістської професії - реферат.

Розглядаючи взаємовідношення між творчістю і діяльністю слід враховувати полісемантичний нрав діяльності і не зводити творчість до певного її виду.

За предметом (об'єктом) визначилися такі форми творчості: предметно-практична, наукова, технічна, науково-технічна, художня, соціальна/ філософська, релігійна та ін.

Предметно-практична діяльність безпосередньо пов'язана з життєдіяльністю людини, забезпеченням виробництва засобів Аспекти журналістської професії - реферат виробництва та засобів споживання з самого виникнення до сьогоднішнього денька щодо всіх інших видів діяльності (духовної, естетичної, моральної, релігійної та ін.) вона є основоположною. Духовно-практичне освоєння світу здійснюється в таких конкретних формах: релігія, мистецтво, міфологія, мораль, етична і мовна свідомість та ін. Серед найбільш загальних ознак, що властиві Аспекти журналістської професії - реферат будь-якому виду творчості в межах духовно-практичного освоєння світу, є, по-перше, виявлення органічного "сплаву" духовної і удобної діяльності. Творчий синтез має подвійну природу: є синтезом духовних видів діяльності та реалізацією духовного в предметно-практичній сфері;. По-друге, суб'єкт творчості в духовно-практичній сфері постійно зазнає впливу об Аспекти журналістської професії - реферат'єкта. Об'єкт щодо суб'єкта є активним началом, породжує відповідні підходи, напрямки, цілі і завдання творчого синтезу.

У контексті духовно-практичного освоєння дійсності значне місце займає технічна творчість. Технічна творчість –це удобна діяльність, орієнтована в кінцевому рахунку на задоволення людських потреб з допомогою зміни матеріального середовища. В машинній Аспекти журналістської професії - реферат техніці людина творчо синтезує, не лише досягнення ремеслового виробництва, а й науки. Отже, особливістю творчості на етапі створення машинної техніки та її функціонування є те, що в ній в евристичні процеси интенсивно включаються досягнення Науки.

1. Если стіл 100є круглим

Що ж таке «круглий стіл»? Адже відомо, що Аспекти журналістської професії - реферат в працівників усіх установ столи звичайні, канцелярські. Та якби якийсь дивак і завів собі круглого, це все одно не дає відповіді на запитання. Проте знайома з роботою газетярів людина знає, що «круглим столом» у практиці роботи працівників редакцій називається зустріч журнальчикістів із спеціалістами народного господарства, науки, культури, если вони разом Аспекти журналістської професії - реферат вирішують якесь важливе питання, домовляються про його висвітлення або «ведення» в пресі.

Скористаймося з нагоди, послухаймо, про що йдеться цього разу за знакічним круглим столом.

У кабінеті завідуючого відділом промисловості зібралися майстри, бригадири, робітники ряду металообробних підприємств мі100. У виступі кожного нередко повторюються, слова «єдиний наряд бригади». Ось Аспекти журналістської професії - реферат що гласить, наприклад, літній сивоусий майстер:

– Раніше я зовсім не мав часу для того, щоб займатися питаннями поліпшення якості продукції. Міркуйте самі: на дільниці до тридцяти робітників. Щоранку кожному з их треба поставити конкретне завдання, виписати окремий наряд. Одні обточують болванки, другі – фрезерують, треті – проточують пази, четверті – шліфують і т Аспекти журналістської професії - реферат.д. Поки кожному підрахуєш обсяги робіт на наступну зміну – денек минає. А треба ще й підсумки підбити зробленому – і теж для кожного окремо.

Якось ми почули, що на передових заводах металісти працюють бригадами, а завдання для их видається одне на колектив. Протягом зміни бригада має виготовити певну Аспекти журналістської професії - реферат кількість деталей. Спробували застосувати цей способ і внутри себя. Організували дві бригади. У мене одразу – ніби гора з плечей звалилася. Підрахував обсяги робіт, оформив два наряди-завдання – і весь час можна віддавати корисним справам. Допоміг новачкові, підказав уже досвідченому робітникові, в якій послідовності краще виконувати операції на тій чи Аспекти журналістської професії - реферат іншій. деталі, сам подумав над удосконаленням технології, перевірив якість інструменту. Саме цим і повинен займатися майстер на виробництві.

– І ми швидко відчули переваги єдинонарядного способу, – доповнює майстра бригадир. – Головне в цьому, мабуть, – колективна зацікавленість у справі. Поки ми працювали індивідуально, кожен відповідав лише за для себя. А якщо за сусіднім Аспекти журналістської професії - реферат верстатом людина простоює або супруге брак – то для тебя це не обходить. Нехай майстер або начальник цеху за ним стежать. Тепер усі гуртом відповідаємо за кількість і якість зробленого. І одразу змінилися взаємини в колективі. Досвідченіший робітник допомагає новачкові, якщо хтось порушив трудову дисципліну – всі разом беремося його «пропісочувати».

– І що Аспекти журналістської професії - реферат типично, – включається в розмову робітник, – у всіх з'явився потяг опановувати суміжні професії. Я, наприклад, досі працював тільки на токарному верстаті, а тепер мозгію і на шліфувальному. Що це дає? Ми завжди можемо придти на допомогу один одному, гуртом узятися за ту ділянку роботи, яка у Аспекти журналістської професії - реферат прориві. Ось чому продуктивність праці в бригаді підвищилася на 12-15 процентів.

Така розмова відбувалася за «круглим столом» редакції. Потім завідуючий відділом запропонував:

– Товариші, а чи не варто було б вам, ініціаторам впровадження нового способу організації робіт, виступити в газеті? Давайте підготуємо колективний лист-звернення. В ньому ви розкажете читачам, які Аспекти журналістської професії - реферат переваги дає бота бригад за єдиним нарядом, і закличете всіх робітників-металістів наслідувати цей приклад. Треба, щоб на кожному заводі, в кожному цеху зрозуміли, що така організація праці вигідна і робітникам, і державі.

Учасники зустрічі охоче погодились і здесь же всі разом заходились писати звернення. Наступного денька його було опубліковано Аспекти журналістської професії - реферат на першій сторінці газети.

Через півроку мені довелося знову зустрітися із знайомим журнальчикістом, завідуючим відділом редакції.

– Ну як? – поцікавився я. – Чи знайшлися послідовники у создательів листа, чи не пробували підрахувати загальний ефект?

– Зважте самі, – відповів завідуючий відділом. – У нашому місті уже є промислові підприємства, де більше половини робітників Аспекти журналістської професії - реферат працює за єдиним бригадним нарядом. А всього на таку форму організації праці перейшло понад шість тисяч бригад. Якщо взяти до уваги що в кожній бригаді, у кожного робітника завдяки цьому продуктивність праці зросла на 10-20 процентів, то стане зрозуміло, що ефект від нововведення – це додаткова продукція на сотні тисяч карбованців Аспекти журналістської професії - реферат!

Тепер ми бачимо, яку корисну справу зробила газета, організувавши цей «круглий стіл». Але треба відзначити, що-якби її бота обмежилася тільки опублікуванням листа-звернення, новинка не увійшла б у життя так швидко. Не достаточно не в кожному номері друкувалися матеріали на цю тему. Щоб вони одразу звертали на для Аспекти журналістської професії - реферат себя увагу, журнальчикісти выдумали спеціальну рубрику: «Ключ до успіхів – єдиний наряд бригади». Газета надала трибуну робітникам, бригадирам, майстрам, інженерам, економістам, які ділилися з колегами досвідом – адже на кожному виробництві інша специфіка, інші умови. Газета не раз критикувала керівників тих заводів, які не хотіли серйозно займатися новою справою.

У люді Аспекти журналістської професії - реферат кажуть: «Одна голова – добре, а дві – краще»! Ще краще, если якусь делему розв'язує цілий гурт розумних людей. Під час цієї зустрічі було вироблено дві колдуністральні лінії розгортання масового змагання.

Одна з их полягає ось у чому. Все наше мі100, гласили учасники зустрічі, складається в колективів. Завод, магазині школа, автопарк – люди не Аспекти журналістської професії - реферат живуть окремо, самі по собі. Тому похід за зразкове мі100 доцільно починати з того, що спочатку окремі колективи завоювали право називатися зразковими. Треба розробити умови такового змагання. Деякі вимоги будуть однакові для всіх – високопродуктивно і якісно працювати, зразково поводитись у громадських місцях у побуті. А інші Аспекти журналістської професії - реферат мають бути характерними саме для певного колективу. У школі – це успішність учнів, у магазині –бота без скарг і т.д.

Редакція прийняла цю пропозицію і завела па сторінкам газети рубрику «Від зразкового колективу – до зразкового міста». І в тому, що таке змагання обширно розгорнулося, що тепер у Києві вже Аспекти журналістської професії - реферат близько двох десятків промислових підприємств, будівельних, торговельних та інших організацій мають високе звання зразкових, є певна награда і журнальчикістів.

Друга пропозиція зводилася до того, щоб на початковому етапі змагання для кожного з дванадцяти адміністративним районів мі100 намітити головну тему. Наприклад, один район бореться за відмінне транспортне обслуговування, другий – за зразкову постановку Аспекти журналістської професії - реферат охорони здоров'я, третій – за благоустрій.

Можуть сказати: в зразковому місті в усіх районах повинні чітко курсувати трамваї та автобуси, скрізь мають бути добре впорядковані вулиці, площі, сквери, подвір'я, в усіх поліклініках хворих повинні зустрічати чуйні й уважні лікарі. Це так. Але ж ішлося тільки про перші кроки Аспекти журналістської професії - реферат змагання.

Учасники зустрічі в редакції виходили з того, що трудящі кожного району набудуть досвіду у певній галузі і потім зможуть поділитися ним з іншими районами.

2. Вміння бачити те, чого не помічають інші

Ми вже гласили про те, що написати статтю до газети чи журнальчику може, власне, кожна письменна людина. Щоб Аспекти журналістської професії - реферат викласти на папері якийсь цікавий факт, не обов'язково бути Журнальчикістом.

Нині, мабуть, кожен учень середніх класів міг би підготувати кореспонденцію для стіннівки, піонерської або комсомольської газети.

Але журнальчикістові треба ригати щодня. Він повинен завжди знаходити теми, які хвилювали б читачів, викликали у их Жвавий інтерес Аспекти журналістської професії - реферат, він повинен мозгіти відгукнутися на події або ідеї одразу ж, щойно вони виникли, і написати про их стисло, але цікаво й оперативно.

Які ж якості потрібні для того, щоб стати журнальчикістом? На це запитання Василь Пєсков відповів: «...природна «іскорка» в нашій справі необхідна. Без цього, хоч би якою була людина Аспекти журналістської професії - реферат освіченою, начитаною, старанною, журнальчикістика стане для неї мукою і сама вона в газеті, в журнальчикі буде баластом»,

Український публіцист, декан факультету журнальчикістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка професор Дмитро Михайлович Прилюк, розказуючи майбутнім журнальчикістам про три види бачення навколишнього світу –я буденне, наукове і художнє, міркує Аспекти журналістської професії - реферат так:

–Припустимо, ви прийшли в сад теплої весняної пори. Цвітуть яблуні, груші, сливи. Стрункі ряди дерев, зелена травиця в міжряддях, приглушене гудіння бджіл і щебетання птаства на тополях довкола цього королевства цвітіння. Гарно, приємно, просто на душі...

Це –буденне бачення саду, майже фотографічне його сприймання. Є загальне тло і загальне враження Аспекти журналістської професії - реферат. Таким бачать сад люди, які звиклися і з цвітінням дерев, і з щебетанням птаства, і з смарагдовим буянням травок.

Та ось у той же сад прийшов досвідчений садовод. На його обличчі стурбованість: виявляється, не много в саду бджіл, повільно відбувається запилення, до того ж багато на деревах і пустоцвіту, що Аспекти журналістської професії - реферат не дасть зав'язі, а на корі стовбурів, не обмазаних вапном, з'явилися шкідники; час уже б і закрити вологу в міжряддях, обкопати саджанці; вітер повернув з півночі, можна чекати заморозків, тому слід завезти сухого гною і хмизу для обкурювання дерев...

Це вже інше бачення саду, значно детальніше Аспекти журналістської професії - реферат і кваліфікованіще. У спеціалі100 з'являються думки, як допомогти 1 садові, що слід зробити, аби він краще вродив.

Прийшов помилуватися садом і поет. Він бачить ті ж ряди | дерев, те ж запашне цвітіння, але бачить по-своєму.

Цвітуть бузки, садок білів

І тихо ронить пелюстки,

Напівзабуте знову мріє Аспекти журналістської професії - реферат,

Як помах милої руки.

Весняний сад навіяв Максимові Рильському образ, що виражав певний душевний стан; цей образ, втілений у віршовані рядки, і є художнім зображенням побаченого.

Отже, одну й ту саму річ можна бачити по-різному. Журнальчикіст має володіти всіма видами сприймання предмета. Та найголовніше –вміння знаходити незвичайне у Аспекти журналістської професії - реферат звичайному.

...Якось старий московський журнальчикіст Павло Олександрович Рогозинський завітав до Міністерства морського флоту.

– Як ти невчасно! – з досадою зустрів його знайомий працівник міністерства. – Нічого цікавого немає. Зайди краще на тому тижні. Сразу ніесли, роботи – тьма-тьмуща, а здесь ще новий острів...

– Який острів? – спитав Рогозинський.

– Я ж сказав: новий. На Чорному Аспекти журналістської професії - реферат морі... Мороки з ним, чорт забирай, – на карти нанести, назву треба придумувати.

– Звідки ж він узявся? – не зрозумів журнальчикіст.

– Звичайне виверження вулкану. Ось тобі й острів.

– Виверження вулкану? На Чорному морі? Новий острів? – обширно розплющив очі Рогозинський. – І ти кажеш – нічого нового?

– А що ж здесь особливого? Біля Темрюка на Аспекти журналістської професії - реферат дні моря є грязьові вулкани. Іноді вони починають діяти і стільки викидають усякої всячини, що утворюються острови. Виникне острів – хвилі його швидко розмиють. Аж ось, дивись, неподалік інший з'явився. Одне слово, – кочові острови.

Журнальчикіст не став більше забирати часу у свого заклопотаного компаньона. Інформація під заголовком «Кочові Аспекти журналістської професії - реферат острови» наступного ж денька з'явилася в пресі.

– Вам просто поталанило! – із заздрістю сказав Рогозинському його молодий колега. – У мене ж – нічогісінько нема, жодної теми. Та й спека страшенна – 40 градусів! У Москві такового ніесли не було...

Рогозинський одразу зв'язався по телефону з Інститутом прогнозів, роздобув потрібний Аспекти журналістської професії - реферат матеріал і написав інформацію «Небувала спека у Москві».

От що значить у буденному, здавалося б, незначному вміти знаходити «раціональне зерно» – цікавий факт.

...У першій половині липня 1928 року молодий журнальчикіст Леонід Кудреватих, який працював у газеті «Вятская правда», потрапив до села Вохма, що лежить у північних лісах за 100 кілометрів від залізниці Аспекти журналістської професії - реферат. Не було здесь ні електричного освітлення, ні телефонного зв'язку. Щоправда, у Вохмі функціонували поштове відділення і телеграфний апарат.

Пішов журнальчикіст на ту пошту, щоб відправити у Вятку телеграму. Однак йому в цьому відмовили. Пояснили:

– Ось уже четверту добу тримаємо прямий зв'язок лише з Москвою і тільки на вимогу Миколи Аспекти журналістської професії - реферат Шмідта...

Глянувши на здивоване обличчя журнальчикі100, працівниця пошти произнесла:

– Хіба не чули? З експедицією Нобіле, що на дирижаблі «Італія» летіла на Північний полюс, скоїлося лихо. Про це першим дізнався Микола Шмідт...

Для юного газетяра все це було несподіванкою: про катастрофу з дирижаблем він досі нічого не Аспекти журналістської професії - реферат знав, як і не знав, хто такий Микола Шмідт і як йому вдалося першим довідатися про таку пригоду.

Розшукати в селі потрібну людину, звісно, зовсім не важко.

На околиці в облямівці квітучого садка стояв старенький будиночок. Над ним височіла жердина, від якої до верхівки стрункої ялини тягся дріт – антена аматорського радіоприймача Аспекти журналістської професії - реферат, змайстрованого сином місцевої вчительки Миколою Шмідтом.

Радіоаматор охоче показав гостеві свій приймач.

– І невже ця річ може приймати передачі з далековатої відстані? – спитав Кудреватих.

– А от сразу самі переконаєтесь. Справді – чутність чудова.

Так от, у ніч з другого на трете липня 1928 року Микола Шмідт, як сам він висловився Аспекти журналістської професії - реферат, «прогулювався» по ефіру. І раптом несподівано долинули сигнали: SOS... SOS...

А потім: «Італія, Нобіле...»

– Я добре розуміюся на сигналах, – розповідав радіоаматор, – і одразу збагнув, що експедиція Нобіле потребує негайної допомоги, порятунку. Я вирішив про це сповістити! Москву. І дав телеграму. Москва негайно ж відгукнулась.! Попросили терміново якомога докладніше розповісти про Аспекти журналістської професії - реферат тел як мені пощастило дізнатися про експедицію. Отправив ще одну телеграму. Після цього зі мною встановили постійний телеграфний зв'язок.

На підтвердження своїх слів Микола показав журнальчикістові одержані телеграми. Ось одна із их: «Повідомте про схемні вашого апарата. Сьогодні о двадцятій годині плавуча база «Чітта ді Мілано» має встановити Аспекти журналістської професії - реферат двобічний зв'язок з Нобіле. Слухайте уважно... Телеграфуйте про результати...»

Микола Шмідт уже не проводив експериментів зі своїй приймачем. Він цілодобово чергував біля нього, тримаючись однієї хвилі. І саме йому пощастило прийняти ще одне важливе повідомлення: .

«Шторм. Норд-вест. SOS. SOS. Петерман». (Як з'ясувалося, на дирижаблі «Італія Аспекти журналістської професії - реферат» острів Файн біля Шпіцбергене помилково прийняли за острів Петерман.)

Зустріч з радіоаматором наштовхнула газетяра на цікаве тему. На попутних жеребцах він дістався до станції Шабаліно і звідти надіслав телеграфом до своєї редакції кореспонденцію «Хто перший почув сигнали «Італії». Цьому матеріалові судилося обійти сторінки не лише радянських, а й багатьох зарубіжних Аспекти журналістської професії - реферат газет.

....У 1947 році один з провідних нині радянських політичних оглядачів, Герой Соціалістичної Праці Юрій Жуков купив у Парижі, де був у відрядженні, підручник російської мови «Русский без труда», що вражав безглуздістю підібраних текстів і безграмотністю. Если він приїхав до Москви, то показав своє «надбання» старшому товаришеві – видатному Аспекти журналістської професії - реферат газетяреві Давиду Заславському.

– Ні, друже, ви помиляєтесь. Це не тільки безглуздя і безграмотність. Здесь, мені здається, справа серйозніша. Позичте-но мені цю книжечку, спробую в ній розібратися...

Наступного денька Заславський приніс до редакції «Правды» фейлетон «Без труда и стыда», в якому переконливо довів, що видавці цього «підручника» навмисне плели нісенітницю Аспекти журналістської професії - реферат про життя в Країні Рад, тенденційно підбирали висловлювання наших заклятих ворогів.

Заславський дотепно зазначив, що цю книжечку правильніше було б назвати не «Русский без труда», а «Белогвардейцы без стыда».

– Старійшина нашого цеху, – згадує Юрій Жуков,– подав мені, юному журнальчикістові, урок політичної гостроти в розумінні найдрібніших деталей ідеологічної боротьби.

Отже Аспекти журналістської професії - реферат, загострена увага, спостережливість, разуміння помічати цікаве й багатообіцяюче в тому, до чого інші виявляють байдужість, – одна з дуже важливих граней літературного таланту. Без неї не можна стати справжнім журнальчикістом. Але цього ще замало.

3. Народження теми

За образним висловом Олексія Максимовича Горьковатого, теми не добуваються з повітря, як, скажімо, азот Аспекти журналістської професії - реферат. Матерікрасном для их служать спостереження, порівняння, вивчення – зрештою, факти. Але встановити факт – це лише половина діла. Факт – тільки сировина. Не можна смажити курку разом з пір'ям, а схиляння перед фактом якраз і призводить до того, що нерідко змішується випадкове, неістотне з суттєвим, типовим. Треба вміти «вискубувати неістотне, оперення Аспекти журналістської професії - реферат факту», вміти вибирати сущность. А це вже – мистецтво.

Особливість мислення митця – чи то літератора, чи тот художника така, що якась деталь, випадковість, ненароком почуте слово можуть несподівано збудити фантазію, підказати тему, а то й сюжет твору.

– Пес-жебрак, «постійний гість» 1-го з ресторанів Кисловодська, відгукнувся на кличку «Шарик»: підійшов до Аспекти журналістської професії - реферат мого столу за подачкою, – згадує Сергій Михалков,– а за хвилину повернув голову до іншого столика, відгукнувшись на кинуте йому: «Бобик!»

Цей небольшой, здавалося б, незначний факт наштовхнув на тему, з якої народилася байка «Шарик-Бобик», що таврує людей без гордощів і самолюбства, які не бажають чесно працювати і промишляють чим Аспекти журналістської професії - реферат удасться.

Тема для газетного виступу нередко народжується з єдиного факту, про який можна дізнатися навіть випадково, а от визріває вона інколи досить повільно – після зустрічей з десятками людей, копіткої праці в архівах, докладного ознайомлення із спеціальною літературою тощо.

Український публіцист Олександр Михалевич у Москві на Новодівичому кладовищі, неподалік Аспекти журналістської професії - реферат од могили Олександра Довженка, випадково звернув увагу на скромний пам'ятник з написом: «Другові Радянського Союзу Пекстону Гіббену».

Михалевич майже нічого не знав про цю людину.

Журнальчикіст зацікавився долею американця, похованого yМоскві. Дізнався, що Пекстон Гіббен свого часу здобув учений ступінь колдуністра мистецтв у Гарвардському університеті, став дипломатом Аспекти журналістської професії - реферат, а останні роки свого життя присвятив журнальчикістиці та громадській діяльності.

У 1921 році Гіббен мандрував по Радянському Союзу, надсилав правдиві кореспонденції до американських газет. Потім видав книгу «Голод у Росії», а невдовзі ще одну – «Реконструкція в Росії». У своєму заповіті Гіббен просив поховати його в нашій країні.

Тривалий пошук Аспекти журналістської професії - реферат публіцистом людей, які знали Гіббена увінчався цікавою літературною розповіддю про аристократа, якого полонили марксистсько-ленінські ідеї, пафос комуністичного будівництва. Цей представник капіталістичного суспільства побачив у першій в світі соціалістичній державі я велике майбутнє людства.

Журнальчикіст написав усього кілька сторінок про Пекстона Гіббена, а пошук, підготовка матеріалу зайняли в нього Аспекти журналістської професії - реферат не один місяць.

Скільки потрібно було наполегливості і зусиль, щоб розкрити цікаву тему!

Подібні ситуації виникали в творчому житті багатьох журнальчикістів. Певна річ, видатні журнальчикісти – люди непересічної долі. їхня невтомна праця, прийоми роботи – зразок для нових поколінь працівників радянської преси. Однак про цікаві і разом з тим повчальні приклади журнальчикістського пошуку могли Аспекти журналістської професії - реферат б розповісти не тільки вони. Захоплюючі мандрівки в невідоме доводилося здійснювати й создателейі цих рядків – рядовому численної журнальчикістської армії.

4. Корисна містифікація

Як будівельник не може звести дім, не маючи блоків, панелей, цегли, металоконструкцій, так і журнальчикіст не може нічого створити, не маючи певних знань, разумінь та Аспекти журналістської професії - реферат навичок.

Щоб краще, глибше вивчити тему, яку він має намір висвітлювати, газетяреві нерідко доводиться на певний час змінювати навіть професію. Такий прийом – виклад матеріалу через розповідь журнальчикі100, що змінив свій фах, – у радянській пресі вперше застосувала Лариса Рейснер.

Прагнучи дізнатися, як живуть німецькі пролетарі під час економічної кризи, вона у 1923 році працювала Аспекти журналістської професії - реферат у Берліні! рознощицею молока. Це допомогло написати блискучий репортаж «Молоко», де яскраво розповідалося про життя німецьких робітників, їхні злидні і поневіряння.

Доречно нагадати, що відомий радянський журнальчикіст Михайло Кольцов так охарактеризував боту газетяра:

«Все треба побачити, відчути, оцінити і не помилитися. Треба бути чесним «вухом і Аспекти журналістської професії - реферат оком» своїх читачів, не зловживати їхнім довір'ям, не утруднювати їх казна-чим під виглядом важливого і не упускати дрібниць, що можуть визначати істотне».

Девіз Кольцова – писати тільки про те, що бачив на власні очі і що продумав власним розумом. Він перший серед журнальчикістів зробив на літаку «нестерівську петлю Аспекти журналістської професії - реферат» і потім описав це у захоплюючому репортажі.

Під виглядом сходознавця, який цікавиться старожитностями, він просочился у буддійський монастир, завдяки чому зумів переконливо викрити в своїх статтях релігійне мракобісся.

Шлях вивчення проблеми, який обрав Кольцов, ставши водієм московського таксі, виявився найефективнішим, бо дав йому змогу розкрити питання мовби «зсередини», в усіх його качествах Аспекти журналістської професії - реферат. Три дні провів журнальчикіст за кермом, зустрічався і розмовляв з десятками людей. А потім написав репортаж, а який і досі може бути зразком журнальчикістської майстерності.

Іншим разом Кольцов посів місце діловода у районному загсі: і знову – кілька яскравих «контурів людської поведінки», роздуми про порядки в установі, яка в Аспекти журналістської професії - реферат жодному разі не виновата бути бюрократичною...

Енергія та репортерська ініціатива у Кольцова були невичерпні, як і невичерпною була його ерудиція. Як багато він знав і скільки найрізноманітніших речей мозгів робити! Він добував по-справжньому сенсаційні матеріали. А що таке сенсація?

В газетах та журнальчиках буржуазних країн сенсації приділяється велика увага Аспекти журналістської професії - реферат. Що ж цікавить їхніх репортерів? Погортаймо сторінки деяких видань. Ось у щотижневику величавый фоторепортаж про катастрофу пасажирського літака. Він загорівся на самому злеті, і фотокореспондентові, який випадково був на аеродромі, вдалося зробити ряд знімків. На першому ми бачимо язики полум'я, що охопили фюзеляж, на другому – приземлення, отдалі вибух Аспекти журналістської професії - реферат, обгорілі трупи пасажирів, невелика група щасливчиків, яким вдалося врятуватися, – перекошені, спотворені жахом обличчя, сльози...

Навіщо це? З позицій радянської моралі смакування трагедії – не гідна журнальчикі100 справа. А в капіталістичних газетах та журнальчиках саме за такі матеріли платять великі суми. Бо вони допомагають відвернути увагу читача від заморочек, які Аспекти журналістської професії - реферат буржуазна пропаганда всіляко намагається затушувати. Справді, почитає безробітний такий-от репортаж і на якийсь час забуде про власну біду. Тому й рвуться репортери з мікрофонами до паралізованої горем жінки, у якої в цій катастрофі загинуло двоє дітей, прагнуть вирвати у неї хоч кілька слів інтерв'ю. Бо Аспекти журналістської професії - реферат кожне таке слово оцінюється десятками, а то й сотками доларів.

Буржуазні репортери можуть годинами вичікувати, щоб спіймати в кадр людину, яка вирішила покінчити життя самогубством, присвячують величезні матеріали гангстерам, вбивцям, керівникам різних банд, не шкодуючи барв для опису їхніх «подвигів».

А скільки горя зазнають від их популярні кіноактори, співаки, живописцы Аспекти журналістської професії - реферат! Мисливці за сенсацією беруть їх просто в облогу. Вони потайки перелазять через паркан, яким огороджено будинок відомої кінозірки, щоб зробити кілька знімків, переслідують її на боті, на вулиці, на відпочинку. Саме репортери не много не довели до самогубства відому французьку кіноактрису Бриджит Бардо, засипаючи пресу брехнею та напівбрехнею про Аспекти журналістської професії - реферат її особисте життя.

Радянська преса, а також прогресивна зарубіжна рішуче відмовляються від подібних «сенсацій». У неї зовсім інша мета. Проте термін «сенсаційний матеріал» живе і в нас. В чому його відмінність, ми побачимо на кількох прикладах.

Якось наприкінці 50-х років прогресивний американський журнальчикіст Джон Г.Гриффін, що нередко Аспекти журналістської професії - реферат виступав з викривальними статтями про расову дискримінацію в Сполучених Штатах Америки, вирішив зробити небезпечний експеримент. Він наклав на обличчя чорний грим, одягнув перуку і перетворився на негра. Не один денек подорожував Гриффін вулицями міст американського Півдня, де расисти почуваються особливо вільно. Він їздив у транспорті «тільки для чорних», харчувався у відповідних їдальнях Аспекти журналістської професії - реферат, не раз ставав об'єктом тяжких образ з боку тих, хто ще й тепер готовий за найменшу провину лінчувати негра, ризикував життям...

А потім опублікував про все пережите докладний щоденник. «Цей документ відчаю і мороку, – згадував Гриффін, – звинувачує не окремих осіб, а швидше систему, яка відмовляє людям у їхніх Аспекти журналістської професії - реферат людських правах».

Це була справді сенсаційна, у кращому розумінні цього слова, книга. Але создателейі довелося розплачуватися за неї. Куклукскланівці почали його переслідувати, погрожували! вкоротити віку. І журнальчикіст разом із своєю сім'єю змушений був залишити рідний дім, виїхати в інше мі100.

Много справжніх подвигів здійснила революціонеркам журнальчикіст буремних Аспекти журналістської професії - реферат років громадянської війни Лариса Рейспер. її відрядження за нарисами чи репортажами не раз ставили жінку в таку ситуацію, если доводилося важити життям. Вона була першою в світі жінкою-моряком і створила літопис подвигів Волзько-Каспійської флотилії, написала серію чудових нарисів з Афганістану, який щойно одержав незалежність, їздила Аспекти журналістської професії - реферат на Урал, спускалася з робітниками в І рудники, шахти – і все це заради правдивої розповіді в газеті чи журнальчикі.

Легендами оповите ім'я Михайла Кольцова. 1-го разу Кольцов дізнався (це було в двадцяті роки)Я що в німецькому місті Зонненбурзі страждає засуджений до по життєвого ув'язнення революціонер Макс Гельц. Потрапивши в Аспекти журналістської професії - реферат це мі100, журнальчикіст дістав чужий паспорт і всякими і правдами і неправдами добився побачення з ув'язненим. А потім у газеті «Правда» розповів про героя-революціонера, про його товаришів, про те, яких нелюдських тортур зазнають мужні борці за справедливість.

Згодом, вийшовши на волю, Макс Гельц так розповідав про Аспекти журналістської професії - реферат цю зустріч:

«За вісім років мого перебування у в'язницях Німеччини дуже нередко моїм друзям та партійним товаришам заборонялося відвідувати мене.

Если прийшов юрист, що захищав, мені навіть заборонили простягнути йому руку для вітання.

Треба вважати справжньою сенсацією фортуну радянського журнальчикі100, який потрапив «контрабандним способом» просто до моєї камери.

Ми Аспекти журналістської професії - реферат, в'язні Зонненбурзької тюрми, щоправда, чули про російського «правдиста», про «несамовитого» Михайла Кольцова, але ніхто з нас не знав його особисто, і нам навіть на думку не спадало, щоб журнальчикіст із Радянського Союзу потрапив усередину залізного кільця нашої ізоляції».

Цю акцію радянського журнальчикі100 німецький революціонер назвав Аспекти журналістської професії - реферат сенсацією. І мав для цього всі підстави.

У важкі роки, если в ряді країн Європи рвався до влади фашизм, Михайло Кольцов, постійно ризикуючи життям, об'їздив багато капіталістичних держав. В Італії йому вдалося зустрітися з керівником фашистської банди Муссоліні, в Югославії він взяв інтерв'ю у колишнього царського генерала. А Аспекти журналістської професії - реферат если почалася громадянська війна в Іспанії, він був одним із перших журнальчикістів, хто вів свої репортажі просто з передової.

І в наш час радянським журнальчикістам не раз доводиться відвідувати «гарячі точки» планети, щоб донести слово правди до мільйонів читачів. З хвилюванням дивимося всі ми телевізійні передачі з півдня Африки, де Аспекти журналістської професії - реферат точиться жорстока боротьба поневолених расистами людів, читаємо у газетах і журнальчиках гнівні репортажі.

Така сенсація потрібна радянській пресі. Заради добування таких матеріалів наші журнальчикісти долають важкі дороги, які вони обрали разом із своєю професією.

Ким тільки не довелося побувати журнальчикістам у наші дні! Офіціантами у ресторанах і шоферами, провідниками поїздів Аспекти журналістської професії - реферат і міліціонерами, продавцями і листоношами...

За веселою і легкою зовні містифікацією – важка, незвична, а інколи й неприємна праця.

5. Знання, знання і ще раз знання

Газетяр мусить багато, – дуже багато знати. Він повинен бути добре обізнаним у різних галузях громадсько-політичного життя, науки, культури. Різнобічна обізнаність – одна з Аспекти журналістської професії - реферат основних рис журнальчикі100. На цю особливість журнальчикістської професії вказував Фрідріх Енгельс, про творчу майстерність якого Карл Маркс писав: «Він – справжня енциклопедія. Здатен працювати у будь-яку годину денька і ночі, після їжі і натщесерце, швидко пише і кмітливий, як чорт».

Сміливо можна сказати, що в цій характеристиці Енгельса сформульовані основні вимоги Аспекти журналістської професії - реферат до журнальчикі100, працівники преси повинні вчитися все життя, стежити за новим у тій галузі, про яку вони беруться писати. Адже не можна пропагувати застарілі прийоми й методи роботи, «з ученим виглядом знавця» давати рекомендації чи відбутися загальним описом подій і фактів.

Колись відомий письменник і журнальчикіст Юрій Олеша Аспекти журналістської професії - реферат у колі друзів іронізував над «майстрами» газетних штампів: «Як пишеться нарис? Входимо. Бронзове сонце золотить середину подвір'я. Назустріч від воріт ливарного цеху рухається міцна, кремезна постать. Я пізнаю з першого погляду Івана Дмитровича Петрекова. Ще на ходу він простягає мені свою широку, закіптюжену долоню...»

Подібні банальні Аспекти журналістської професії - реферат описи, що часом «мандрують» у безталанних создательів з матеріалу в матеріал, певна річ, не хвилюють читачів, не допомагають їм чітко уявити собі образ людини, про яку йдеться.

Нерідко трапляються у газетах поверхові описи тих або інших подій: журнальчикіст сам не розібрався в їхній суті, не знає предмета, про який Аспекти журналістської професії - реферат пише. Згадаємо у зв'язку з цим слушні слова Віри Кетлінської: «Щоб написати одну сторінку, треба мати змогу написати про те ж тридцять сторінок...»

Создатель славнозвісної п'єси «Людина з рушницею» Микола Федорович Погодін згадує випадок із своєї журнальчикістської біографії, що став для нього чудовим уроком на все життя. За наказом Аспекти журналістської професії - реферат тодішнього секретаря редакції «Правды» Марії Іллінічни Ульянової він виїхав до Азербайджану, щоб написати про хід видобутку нафти. Молодий газетяр об'їздив промисли, поговорив з людьми. Побачив: стоять бурові вишки, насоси. Тиша. Чистота. Попоїздив з тиждень і відчув, ще нічого путнього написати не зможе. Звернувся до головного інженера Аспекти журналістської професії - реферат «Азнафти» з проханням підібрати літературу з питань нафтовидобутку – від найпопулярнішої до спеціальної.

Спека в Азербайджані була страшенна, до сорока градусів. Обливаючись позже, початкуючий журнальчикіст, не виходячи з готелю, як сумлінний учень, читав усе підряд, починаючи від історії видобутку нафти і кінчаючи описом сучасного на ті часи бурового інструмента «риб Аспекти журналістської професії - реферат'ячий хвіст». І лише після того, як здобув певні знання, знову поїхав на промисел. Те, що до цього «мовчало», «заговорило». Люди охоче розмовляли з журнальчикістом, який добре розумівся у виробничих питаннях, розповідали про свої успіхи і невдачі.

Погодін написав нарис про нове у нафтовидобутку, про технічний переворот на Апшеронському півострові Аспекти журналістської професії - реферат і показав його заступникові начальника «Азнафти». Той уважно прочитав нарис і сказав создателейі: «Можу рекомендувати для тебя і на посаду начальника нафтового району. Ти вже добре «підкувався».

Це була найвища оцінка роботи кореспондента.

...Люди ще тільки почали знайомитися з повітряним океаном, на незграбний, похожий на етажерку аероплан дивились як на волшебство Аспекти журналістської професії - реферат, а партія поставила завдання – залучити до роботи в авіації 100 тисяч комсомольців. Розширювалася мережа повітряних сполучень, будувалися нові аеровокзали, почала створюватися літакобудівна промисловість, але для багатьох авіація все ще залишалася загадковою і таємничою і не достаточно хто з молодих людей на початку тридцятих років виявляв бажання присвятити своє життя освоєнню Аспекти журналістської професії - реферат п'ятого океану. Авіацію треба було пропагувати. І група молодих працівників «Комсомольской правды» Євген Рябчиков, Юрій Жуков, Олена Кононенко, Леонід Коробов і Юрій Корольков, щоб із знанням справи інформувати читачів про розвиток авіації, вирішили самі навчитися керувати літаками, стрибати з парашутом.

– Це, – згадував Євген Рябчиков, – зближувало Аспекти журналістської професії - реферат нас з льотчиками, парашутистами, конструкторами. Вони бачили в нас своїх...

Рябчиков одержав свідоцтво пілота. Пізніше він налітав, правда, не льотчиком, а пасажиром, понад півтора мільйона кілометрів. Його охоче брали з собою в польоти «дідусь російської авіації» Борис Россинський, перший полярний льотчик Борис Чухновський, уславлені випробувачі Валерій Чкалов, Михайло Громов Аспекти журналістської професії - реферат, Володимир Коккінакі. Першим з радянських журнальчикістів Євген Рябчиков полетів на реактивному літаку і на вертольоті.

Закарбувалася у пам'яті талановитого репортера поїздка до Ціолковського: «Над Калугою світив місяць. Десь за річкою співали біля вогнища косарі. Я зачинив за собою хвіртку, сів на дерев'яну лавку і подумав: «Чи не сон все це Аспекти журналістської професії - реферат? Щойно я, слухаючи напівглуху людину, зробив з нею казкову подорож до Місяця. А здесь... цокіт накапливает конячки, що протрюхикала по бруківці, далека пісня на росяній сіножаті, запаморочливий запах аптекарської ромашки на сонній вуличці...»

Зустріч з Ціолковським багато значила для юного журнальчикі100. Він захопився вивченням питань ракетобудування, потоваришував з Аспекти журналістської професії - реферат ентузіастами, які за покликом сердець створювали першу в світі ракету. І закономірно, що через тридцять років після її запуску саме Є. Рябчиков узявся за написання репортажів, а згодом і сценаріїв космічної епопеї: «Перший рейс до зірок» – про Юрія Гагаріна, «Знову до зірок» – про Германа Титова, «Зоряні брати» – про Андріана Аспекти журналістської професії - реферат Ніколаєва та Павла Поповича і «Зоряний шлях» – про Валерія Биковського і Валентину Ніколаєву-Терешкову...

Провідний радянський публіцист Микола Грибачов рекомендує молодим журнальчикістам: «Хлопці! Пильнуйте! Ніесли не вважайте, що ви багато знаєте, – голова не шлунок, її треба годувати з ранку й до вечора всіма можливими і доступними засобами. І чим Аспекти журналістської професії - реферат більші в неї припаси, тим краще вона робить те, для чого призначена».

Перш ніж сісти писати, доводиться читати або перечитувати допоміжні матеріали, звертатися по найрізноманітнішії довідки.

Ось маленька ілюстрація до цього. Кореспондент «Правды» Віктор Маєвський, щоб написати у нарисі про Бельгію дві сторінки про битву в Арденнах Аспекти журналістської професії - реферат, ознайомився з рядом документів, переглянув у Лондоні хронікальний фільм «Битва на дузі», присвячений цій події, перечитав усю нашу мемуарну літературу про наступ Радянської Армії у січні 40 п'ятого року.

Інакше й не може бути.

На запитання: «Якими знаннями, на вашу думку, має бути озброєний журнальчикіст?» – відома нарисистка Тетяна Тесс відповіла: «Журналіст Аспекти журналістської професії - реферат не може бути всезнайком, але він обов'язково має бути добре обіпознаний у питаннях, про які пише. Чим ґрунтовніша обізнаність, тим легше писати. Свого часу я вчилася в консерваторії по класу рояля, але издавна вже не граю. А от знання, набуті в консерваторії, допомагають у журнальчикістиці, в письменницькій боті... Не Аспекти журналістської професії - реферат тільки тому, що я розумію музику, хоч музичних рецензій не пишу; завдяки знанню музики якось загострено відчуваєш ритм і звучність написаного речення, обсяг і композицію нарису, оповідання і, що не менш важливо, щільність тексту».

У наш час, если авіація казково скоротила відстані, поїздки радянських журнальчикістів за Аспекти журналістської професії - реферат кордон стали повсякденністю. Буває за кордоном і Тетяна Миколаївна.

– При цьому, – підкреслює вона, – дуже важливе знання іноземних мов. Під час перебування в Англії, Австралії та Сполучених Штатах Америки мені дуже допомогло знання англійської мови, якою я вільно володію. Я не зуміла б написати книгу «Американки», если б не знання Аспекти журналістської професії - реферат англійської мови.

Кореспондент «Известий» Микола Хохлов пригадав якось курйозну історію, в яку попав європеєць, що мандрував по Східній Африці. Він знав усього кілька речень на поширеній там мові суахілі і запитав 1-го африканця, як його звуть. Африканець відповів: «Тумболинаньгома, бвана...» Щоразу, зустрічаючись із цим чоловіком, європеєць так і величественен його Аспекти журналістської професії - реферат: «Тумболинаньгома». За кілька місяців, трошки вивчивши суахілі, європеєць дізнався, що африканець при першій зустрічі з ним сказав: «У мене болить живойіт...»

Глибокозмістовні і художньо досконалі статті, кореспонденції, нариси, репортажі можуть бути лише наслідком ґрунтовних знань предмета або явища, про які йдеться, і наполегливої праці. Часи, если можна було Аспекти журналістської професії - реферат знати про все потроху і намагатись писати на такому хиткому фундаменті, издавна минули. Наша доба бурхливої науково-технічної революції, розвитку культури народу змінює нрав праці, отже, і підготовку до неї. Це повною мірою стосується й журнальчикістики. Тепер одна особа не може кваліфіковано, із знанням справи висвітлювати, питання будівництва і, скажімо, промислового виробництва Аспекти журналістської професії - реферат, сільського господарства і мистецтва, освіти і побутового обслуговування...

Серед багатьох журнальчикістських імен, які стали популярними, можна назвати Ярослава Голованова, Віктора Пн., Лідію Вірину, Симона Соловейчика... До їхнього голосу прислухаються, бо репортажі й обозри, наприклад, Ярослава Голованова, – то справжні наукові розвідки, в яких літературна майстерність поєднується з роздумами фахівця-інженера Аспекти журналістської професії - реферат; бо кореспонденції Віктора Пн. – в минулому відомого футболі100 – відзначаються глибоким проникненням в усі перипетії і тонкощі спортивних поєдинків; бо рецензії і нариси театрознавця Лідії Віриної є результатом вдумливого аналізу психології творчості акторських колективів та окремих митців; бо статті і книги Симона Соловейчика, який тривалий час учителював, хвилюють Аспекти журналістської професії - реферат вболіванням за школу, за її подальший розвиток і вдосконалення.

Висновки

Можна зробити такі висновки. Основою класифікації форм творчості є певний синтез видів освоєння дійсності (предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична). Стержневий вид діяльності слугує критерієм віднесення творчості до тієї чи іншої форми. Гетерогенність форм творчого синтезу зумовлюється Аспекти журналістської професії - реферат способами, предметами, плодами, етапами (структурою), суб'єктами творчості. Піраміду форм творчості немовби завершує духовно-теоретичний синтез, який генетично є найбільш пізнім феноменом, а функціонально є вираженням найбільш абстрактних смислів. Духовно-теоретичний синтез здійснюється на основі не емпіричних, а ідеалізованих (абстрактних) об'єктів, які існують як смисли осознать (категорій) теоретичної мови, а не Аспекти журналістської професії - реферат як конкретна предметна реальність.

Безумовно, в теоретичних та ідеалізованих абстрактних схемах знайшли синтетичне відображення тенденції, властивості, закони об'єктивної реальності. Всі форми творчого синтезу взаємопов'язані і взаємопроникають одна в одну. Предметно-практичне виробництво і художня творчість, ремесло і мистецтво, технічна і наукова діяльність історично і соціокультурно Аспекти журналістської професії - реферат тісно взаємообумовлені, вони випливають одна з іншої, одна одну доповнюють, у величавому цілісному творчому синтезі.

Історії ці дуже повчальні. Справді, журнальчикіст – не слідчий, але він мусить бути пильним, якщо дорожить власним авторитетом, добрим ім’ям і честю своєї газети.

Бота в газеті, говорив один із засновників української радянської журнальчикістики Юрій Аспекти журналістської професії - реферат Яновський, виробляє «велике почуття відповідальності перед читачем: факти повинні бути перевірені, приведені до належного політичного звучання, діалоги – достовірні».

Працівники редакцій особливу увагу приділяють пошукам джерел правдивої, об'єктивної інформації. Вишукують для цього і відповідні форми роботи. До співробітництва в газетах та журнальчиках залучають авторитетних спеціалістів, а на величавых підприємствах, будовах Аспекти журналістської професії - реферат, в учбових закладах створюють на громадських засадах кореспондентські пт. Нередко на газетних сторінках, припустимо, обласних видань вміщуються матеріали, підготовлені працівниками редакцій районних та міських газет тощо.

Перечень використаної літератури

1. Вайшенберг З. Виновата журнальчикістика: Навчальний посібник / За загал, ред. В.Ф.Іванова. –К.: Академія Української преси, 2004. – 262с.

2. Михайлин Аспекти журналістської професії - реферат І.Л. Основи журнальчикістики. Підручник. –К.: ЦУП, 2002.

3. Москаленко А. Теорія журнальчикістики. Навчальний посібник. –К.: „Експрес–об'ява". 1998. – 336с.

4. Техніка репортажу. Практичні поради журнальчикістам. –К.: Інститут масової інформації (Київ), Центр підготовки й вдосконалення журнальчикістів (Париж), 2000. – 60с.

5. Чекмишев О.В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журнальчикістки. – К.: ВПЦ „Київський Аспекти журналістської професії - реферат університет", 2004. – 129с.

6. Василенко М.К. Функціонування групи інформаційних жанрів пресової журнальчикістики в сучасних соціально-економічних умовах. Наукові записки Інституту журнальчикістики. Том 9. жовтень-грудень 2002. Київ.

7. Капелюшний А.О. Практичний посібник-довідник журнальчикі100. – Львів: ПАІС, 2004. – 576с.

8. Нерух О.О. Першооснови журнальчикістської творчості. Навчальний посібник для студентів філологічного факультету, спеціальність „журнальчикістика". – Харків: „Світ Аспекти журналістської професії - реферат дитинства", 2000. – 106с.

9. Мельник Г.С., Тепляшина А.Н. Базы творческой деятельности журналиста. –Санкт-Петербург.: ЗАО „Питер", 2004.–271с.

10. . Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення. – К.:ІЗМН. 1996.– 440с.

11. Різун В.В., Трачук Т.А. Нарис з історії та теорії українського журнальчикістикознавства: Монографія / Київ. над. Ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 232с Аспекти журналістської професії - реферат.

12. Різун В.В. Основи журнальчикістики у відповідях та заувагах / Київський національний університет ім. Тараса Шевченко. – К., 2004. – 80с.

13. Уроки журнальчикістики і життя. Книжка роздумів, спостережень, спогадів випускників 1-го курсу – Київ: Ват „Видавництво „Київська правда", 2002.

14. Ширченко Я.І. Кодекс професійної етики українського журнальчикі100 – база правової діяльності мас–медіа. // Українське Аспекти журналістської професії - реферат журнальчикістикознавство. – Київ. 2003. – Вип. 4. – С.37-41.

15. Фихтелиус Эрик. 10 заповедей журналистики. – Вернамо, Швеция: SverigesUtbildningsradioAB, 1999. – 155с.



aspekti-samopomoshi-razvitie-revmatoidnogo-artrita-s-tochki-zreniya-pozitivnoj-psihoterapii.html
aspekti-soznaniya-v-romane-dzh-dzhojsa-portret-hudozhnika-v-yunosti.html
aspekti-zhurnalstsko-profes-referat.html